сім’ї Норвегії

Бувають такі сім’ї, в яких чоловік і жінка знайомі з дитинства: ходили разом з дитячий сад, потім в школу. Після школи зазвичай шляхи розходяться, і кожен вибирає для себе те, що для нього ближче, але відносини тривають і дружба переростає в більш міцне почуття, можливо, це просто звичка бачити людину постійно поруч.

сім'ї Норвегії

Однак факт залишається фактом: люди одружуються, народжують дітей і прекрасно живуть в сім’ї, в якій панує взаєморозуміння. Якщо ж для нас такі випадки досить рідкісні, то для Норвегії це звичайна справа.

В основному, подружжя знайомі з самого дитинства, і знають один одного дуже добре, їх батьки також часто зустрічаються на різних святах і вихідних зустрічах.

Правда, незважаючи на це в шлюб вступати ніхто особливо не поспішає. У Норвегії дуже багато пар, які можуть прожити кілька десятиліть в шлюбі, але, так і не узаконити свої стосунки.

Такі пари можуть мати вже не одного спільного дитини, і це анітрохи їх не турбує, тому що тут дитина, що народилася в законному, або в цивільному шлюбі має однакові права.

Самостійне життя у норвежців починається досить рано, приблизно близько 18 років. У цьому віці молоді люди можуть покинути будинок батьків, знімати квартиру зі своєю другою половиною і вести своє особисте життя.

Причому допомогу від батьків в цьому випадку не доводиться чекати, і молоді люди самі заробляють собі на життя і на оплату житла. Батьки абсолютно спокійно ставляться до такого раннього входження своїх дітей з дому, до вибору свого сина або дочки ставляться з повагою.

Навіть в тому, випадку якщо друга половина їх дитини не дуже їм подобається, все одно вони не будуть втручатися в їхні стосунки. Між батьками і дітьми залишаються прекрасні дружні відносини. Зрештою, в 18 років людина вже має сам вирішувати з ким йому жити і чи правильно він надходить.

Укладення шлюбу в Норвегії відбувається двома способами: або звичайна реєстрація, або церковний шлюб. Однак заборонено робити і те й інше, тому пари повинні визначитися, яку форму шлюбу вони вибирають: вінчання в церкві або офіційний висновок шлюбу.

Середня норвезька сім’я може мати від одного до чотирьох дітей. Правда, діти можуть з’явитися в родині через кілька років спільного життя, в основному ближче до 30 років, коли подружжя набувають стійке фінансове становище і стабільність у відносинах.

При народженні дитини мати одержує одноразову допомогу, а на роботі вона може оформити відпустку по догляду за дитиною на 14 днів. Ця відпустка може також взяти і батько. Кому дістануться ці дві неспокійні тижні, вирішується між чоловіком і дружиною.

Крім цього мати може отримати 11 місяців відпустки, який буде оплачуватися, а потім буде отримувати ще й допомогу на дитину.

Ставлення бабусь і дідусів до онуків досить прохолодне в тому відношенні, що вони не поспішають взяти на себе відповідальність виховання, поки батьки перебувають на роботі. Так що на їх допомогу можна не розраховувати, тому що їм теж ще хочеться пожити тихо і спокійно собі.

Внаслідок цього, після того як закінчується відпустка матері, і починаються робочі будні, дитину відправляють в ясла, або ж вирішують питання про те, як сидіти з дитиною по черзі, не створюючи проблем ні собі, ні на роботі.

Норвезька сім’я зазвичай має свій власний будинок, який купується в кредит. Та й взагалі норвежці звикли жити в борг. Це не означає, що вони постійно займають гроші у друзів або батьків, або у колег по роботі.

Все купується в кредит або розстрочку, тому у кожної сім’ї є власне житло, машина, а іноді і яхта. У родині завжди працюють обоє з подружжя, домогосподарок можна зустріти дуже рідко і це відбувається саме тому, що необхідно платити немалі суми за кредити.

Найчастіше у кожного чоловіка фінанси окремі, кожен має свій власний банківський рахунок, про поповнення якого не знає друга половина або ж має туманне уявлення про наявність грошових коштів на цьому рахунку.

Однак витрати в сім’ї розподіляються так, що чоловік оплачує всі великі витрати, що стосуються кредитів, комунальних послуг та різні рахунки.

Жінка ж витрачає свої гроші на продукти, оплату за дитячий садок або школу дитину і на покупку одягу. Часто можна зустріти норвезьку сім’ю, яка в кафе або ресторані може розрахуватися окремо.

Якщо в сім’ї кожен чоловік має автомобіль, то всі витрати, пов’язані з ним кожен оплачує окремо. Звичайно ж, такі порядки встановлюються не в кожній родині, і деякі сім’ї мають загальний рахунок у банку і всі витрати здійснюють порівну. Правда, за дитину, звичайно ж, батьки будуть оплачувати рахунок порівну.

Підростаючи, діти починають шукати роботу за своїми можливостями, для того щоб заробити невеликі гроші на кишенькові витрати, це тільки активно заохочується батьками. Дітей в Норвегії взагалі дуже рано починають привчати до праці, формуючи в них самостійну особистість.

Взагалі, що стосується виховання дітей, то поділу в цьому у батьків немає ніякого. Кожен із подружжя однаково володіє інформацією про успішність дитини в школі, ходять по черзі на збори і повністю намагаються вникати в життя своєї дитини.

Прийнято проводити вихідні, свята, поїздки за місто всім разом. Дітей карати в Норвегії заборонено законом. Цим, здавалося б, діти повинні користуватися, але цього не відбувається.

Дітей тут виховують так, щоб бути в курсі всіх справ своєї дитини, але і не дуже нав’язуватися, для того щоб дитина мала трохи свободи для себе. Норвежці вважають, що дітям необхідна довіра і підтримка, а й постійний контроль за його дії.

Що й казати, від такої довіри, звичайно ж, діти рано стають самостійними, до того ж вони рано починають працювати і відчувати фінансову незалежність від батьків. Тому так рано починають свою самостійне життя, відчуваючи в собі достатньо сил для того, щоб звільнитися з-під опіки батьків.

Add a Comment