прикорм

Батьки зазвичай з нетерпінням чекають такого моменту, коли можна буде приступити до прикорму. Спеціально для цього збираються допомоги, рецепти перших супів і каш, а перший прийом їжу навіть знімають на відео. Але для багатьох тат і мам такі нововведення в житті дитини пов’язані з чималими випробуваннями.

Виною тому – численні джерела інформації. Інтернет радить одне, лікарі і телебачення інше. Але ж є ще й рекомендації рідних і близьких. Що ж давати малюкові – сік або пюре? Хтось рекомендує вводити нову їжу поступово, а хтось вважає такий підхід застарілим і рекомендує давати повноцінні порції.

Бідні мами плутаються в численних гастрономічних радах. Саме тому і треба розвінчати деякі поширені міфи про прикорму і брати до уваги практику і здоровому глузду.

прикорм

Треба вводити прикорм відразу, як тільки у дитини з’явилися перші зуби.

Класичні підручники з педіатрії говорять про те, що у дитини до першого півріччя життя повинен прорізатися перший зубок. Тільки чому і кому він «повинен» саме до цього терміну, з яким і пов’язують початок прикорму? Адже кожна людина, а тим більше дитина – індивідуальний. Практично всі діти розвиваються з відхиленнями від класичних норм. У кого-то в підсумку перший різець з’являється до 4 місяців, а є і такі, у кого він з’являється до року. Саме тому з прикормом не треба ні поспішати, чи не запізнюватися.

Головним показником готовності дитини до прикорму є вік малюка.

Це твердження є вірним лише частково. Не слід займатися різноманітністю класичної молочної їжі принципово до напівроку життя. Вважається, що діти на штучному кормі можуть почати пробувати дорослу їжу на місяць раніше немовлят. До того моменту травна система дитини вже дозріває настільки, що готова переварювати вже і іншу їжу, ніж звичне молоко. Але враховувати треба не тільки вік, а й деякі інші показники. У дитини повинні з’явитися перші молочні зуби, його вага повинна мінімум подвоїтися в порівнянні з тим, що був при народженні. У малюка повинен бути відсутнім виштовхує рефлекс, і він повинен вже навчитися сидіти, може бути і з невеликою підтримкою з боку дорослих. Дитина повинна вміти відводити голову, якщо йому не подобається запропонована йому їжа або якщо він уже наївся. Але найголовніший критерій – поява у малюка інтересу до нової їжі. Передбачається, що він буде з інтересом спостерігати, як їдять дорослі і сам намагатися відправити собі в рот шматочки їжі.

Першим прикормом для дитини повинні виступати соки.

Ще близько 15 років тому саме соки і вважалися найкращим варіантом для прикорму. Рекомендувалося навіть давати їх, уже починаючи з віку в три місяці. Це було пов’язано з тим, що більшість дітей тоді харчувалися штучним кормом. А суміші в ті часи просто не містили необхідного комплексу корисних речовин, ось і потрібна вітамінна добавка. Та й сік більше сприймався як напій, а не як їжа. Тобто їм просто замінювали воду, даючи відразу багато. Вважалося, що сік чимось схожий з молоком, ось дитині і буде легше звикнути до такого нововведення рідкому в його меню. Але педіатри звернули увагу, що соки дратують молодий ще шлунок дитини і призводять до появи алергічних реакцій. Це й не дивно з огляду на те, що рідина є по суті концентрованої вичавкою з декількох фруктів. Саме тому вважається, що соки – не найкращий початок для прикорму. Краще включити в раціон пюре з жовто-зелених сортів фруктів. Ця смачна їжа дійсно урізноманітнює раціон малюка, адже в ній є багато вітамінів, мінералів, та й харчових волокон, які допоможуть травленню налагодити свою роботу.

прикорм

Прикорм краще починати влітку.

Цілком логічно, що влітку в прикорм куди легше включити свіжі фрукти і овочі. Але тільки ось власний город є далеко не у всіх.Та й потрібно збіг саме влітку цілої низки чинників: дитині повинно виповнитися півроку, бути присутнім власний сад. Саме тому прикорм не слід приурочувати до якогось часу року, нехай навіть і благодатному. До цього кроку слід приступати тоді, коли дитині вже виповнилося півроку, і він явно потребує прикорму.

Дітей на штучному кормі треба починати підгодовувати вже в три місяці, а починати слід з каш.

Тут зійшлися відразу два міфи. Вважається, що діти-искусственники повинні отримувати прикорм всього на місяць раніше, тобто у віці 5,1-5,5 місяців. А далі просто треба слідувати стандартному календарем введення прикорму. Спершу почати з фруктових і овочевих пюре, потім ввести в раціон кашки, а потім вже м’ясо, яйце, сухарики. З кашок ж починати прикорм можна тільки в тому випадку, якщо малюк явно не добирає у вазі.

Краще якомога раніше ввести в прикорм кефір.

І це твердження теж є помилкою. Про користь кефіру сперечатися безглуздо. Однак сьогодні є офіційна точка зору, що вводити цей продукт слід в дитяче меню, починаючи з 8-9 місяців. Якщо зробити це раніше, то у малюків може порушитися робота кишечника, що спричинить за собою утворення на його стінках запалень і подразнень. А звідки з’явився такий міф – зрозуміти нескладно. Справа в тому, що в радянські часи дитяче меню було не дуже різноманітне, про йогуртах і фруктах доводилося тільки мріяти. Ось і стали використовувати кефір в якості прикорму. Слід також розуміти, що в ті часи працювали молочні кухні, де готували спеціальний кефір, маючи на увазі його вживання немовлятами. Сьогодні ж кефір для дитини можна приготувати і в домашніх умовах. А вибираючи цей кисломолочний продукт в магазині, слід зупинити вибір на спеціальному дитячому продукті.

Якщо дитина відмовляється від продукту, значить, він йому не подобається.

Якщо дитина відмовляється, наприклад, від зелених овочів, то не варто драматизувати ситуацію. Будь прикорм, навіть якщо його готують дуже уважно і з найбільш свіжим продуктів, для малюка виглядає якимось страшним і несмачним. Адже навіть ми часто відмовляємося від незнайомої нам їжі, не прагнучи спробувати на смак явно неїстівні речі. Саме тому не варто в дитини силою запихати пюре. Це обернеться криком, плачем, випльовувань їжі і подальшим миттям меблів. Якщо малюк не хоче і не готовий приймати прикорм, то так тому і бути. Він має повне право на свої власні переваги і відчуття. І немає нічого страшного, якщо прикорм буде замінений в цей раз звичним материнським молоком. Варто пам’ятати, що на малюків будь-які нововведення в раціоні впливають набагато сильніше, ніж на дорослих. Варто в цьому випадку проявити терпіння – дитині запропонувати інший овоч, а той, що відкинутий, просто дати через тиждень. Цілком можливо, що думка карапуза вже зміниться.

Діти самі знають, що їм потрібно їсти.

Не варто думати, що у дітей є якісь містичні пізнання в асортименті продуктів. Вони ніяк самі не можуть вибрати ту їжу, яка найкраще підійде їх організму. Саме тому малюкам і доводиться покладатися на батьків. Вони і займаються питаннями різноманітності меню. Сьогодні батьки часто вдаються до педагогічного прикорму, коли дитина отримує невеликі шматочок їжі з тарілки тата або мами.

Нез’їдений прикорм можна підігріти і знову дати дитині повторно.

Варто пам’ятати, що найкориснішою їжею є та, яка тільки що приготовлена. І дітям у віці до року не варто давати розігріту їжу. Та й маляті не треба адже багато, йому потрібно зовсім небагато їжі. Цілком можна зробити пюре не з цілого фрукта або овоча, а з його шматочка. Нагрівання вбиває майже всі вітаміни і мікроелементи, тому така їжа для малюка буде практично даремною. Лікарі не радять давати дитині доїдати і банкове пюре, нехай воно і постояло в холодильнику. Навіть якщо велика частина такого прикорму залишилася, краще з’їсти це матері.Недоотримані вітаміни прийдуть до дитини з молоком. Так буде набагато корисніше для обох.

прикорм

Дітям в такому віці протипоказані сіль, цукор, та й спеції.

Безглуздим буде виглядати в раціоні піврічного дитини цукор або якась кориця. А ось для дитини постарше, вже в районі року, цілком можна додати в блюдо трошки солі або цукор, якщо його відмовляються їсти. Але солі не можна вживати більше ніж полграмма, а цукру – чотирьох грам. Допустимі навіть спеції у вигляді петрушки або кропу. Зелень найкраще буде подрібнити блендером для додавання в фарш або пюре. Її також краще попередньо проварити в гарячій воді.

Add a Comment