Найдивніші заборони

Сучасне суспільство вважається мало не максимально вільним в історії людства. Однак в ньому діє чимало заборон, інакше наше життя перетворилася б в хаос. Наприклад, все частіше в різних країнах забороняється купити в громадських місцях. При цьому штрафи за порушення таких заборонних правил досить великі.

Найдивніші заборони

І не варто думати, що закони не велять робити що-небудь людям тільки в корумпованих і авторитарних країнах. Деякі демократичні держави іноді також забороняють робити своїм громадянам щось. В результаті на світ з’являються зовсім вже безглузді і дивні заборони.

Заборона на поцілунки.

Таке обмежує правило з’явилося в 2009 році на вокзалі міста Уоррінгтон в Англії. Залізничники раптом прийшли до висновку, що таке пристрасне поведінку пасажирів і проводжаючих може створювати пробки на перонах. В результаті для поцілунків, подібно до зон для куріння, були виділені окремі місця. На решті ж території вокзалу з’явилися знаки, що нагадують про заборону. І хоча тут обмеження незабаром скасували, щось схоже діє і в інших країнах. Наприклад, у Франції заборонено цілуватися на вокзалах ось уже понад сто років. Цей правило ввели в 1910 році через часті затримок поїздів. Так до сих пір заборона і не скасували. А в Дубаї взагалі не можна проявлятися подібним чином свої почуття в громадських місцях. Добре ще, якщо вдасться відбутися штрафів. Адже можна отримати і тюремний термін! У Малайзії за поцілунки на публіці покладено штраф в 75 доларів, а в Індонезії влади можуть посадити за це в тюрму на 10 років.

Заборона помирати в будівлі Парламенту.

Великобританія славиться своїми безглуздими законами, які корінням сягають глибоко в історію. У 2007 році телеканал UKTV навіть провів опитування, який ставив за мету виявити найбільш безглузді заборони. Перше місце з 27% голосів англійці віддали забороні вмирати в будівлі Парламенту. А прийняли цей закон в далекому вже 1313, і діє він до сих пір. При цьому неодноразово люди намагалися скасувати цю заборону. Англійські закони свідчать, що будівля Парламенту офіційно є власністю монархії, а значить має статус королівського палацу. Саме тому кожен, хто тут помер, має право бути похованим за рахунок країни. Свого часу ввели цей досить незвичайну заборону, щоб убезпечити себе від непередбачених витрат. У трійку безглуздих заборон увійшов також закон, який вважає державною зрадою перевертання зображення монарха на поштовій марці і закон, що дозволяє співробітницям магазинів з продажу акваріумних рибок в Ліверпулі ходити з голими грудьми.

Заборона на гру в сніжки.

Якщо в Росії така безневинна забава є мало не національним видом спорту, то в Бельгії її недолюблюють. З 1 січня 2013 року кидання сніжками буде безжалісно каратися штрафом. Причиною тому – заборона, який вступив в силу в деяких фламандських комунах на півночі країни. Законодавці прийшли до висновку, що можна зіставити кидання сніжок і кидання каменів. У підсумку штраф за таку забаву становить 100 євро. Подібна заборона намір ввести в 2011 році в італійській Феррарі. Крім снігу в список заборонених потенційно небезпечних предметів потрапили також ще і фрукти. Але в Італії цей закон так і не був прийнятий, він припускав штраф за гру в сніжки в розмірі 15 євро.

Заборона на жуйку.

З Сінгапуру туристи привозять чимало сувенірів, але ось місцеву жувальну гумку ніхто не бачив. Виявляється, в країні з найчистішими вулицями ось уже більше двадцяти років попит на таку продукцію просто відсутня. У 1992 році влада заборонила імпорт і продаж жувальної гумки. А причиною введення такої заборони стало порушення роботи метрополітену – жуйка постійно застрявали в дверях, що призводило до затримок рейсів. Тільки в 2004 році після укладення американо-сінгапурського торгового договору частково були зняті обмеження щодо реалізації такого продукту. Але продавати жуйку дозволили тільки в аптеках.У 2010 році громадяни знову підняли питання про скасування такого дивного заборони. Але влада країни були непохитні. Туристів за саму наявність жуйки або її вживання не штрафують, а ось виплюнути на землю жуйка спричинить за собою серйозний штраф.

Заборона на незвичайні імена.

Це тільки здається, що вибір для дитини імені просте для батьків справу. Часом тата з мамою так фантазують, що дитині можна тільки поспівчувати. Не випадково в різних країнах світу є заборони на певні імена для дітей. Так, в 2011 році в Новій Зеландії навіть опублікували список з 102 імен, які давати новонародженим забороняються. Крім цифрових і однобуквених варіантів заборонені, зокрема, Гітлер, Месія і Люцифер. Схожі заборони існують і в інших країнах. Наприклад, в Італії в 2008 році було заборонено називати хлопчиків Венерді (в перекладі – п’ятниця), а ось давати їм імена Сабато (субота) або Доменіка (неділя) було можна. У Німеччині ж діє правило, що ім’я дитини має неодмінно вказувати на її стать. А в Китаї дозволяється давати імена без символів з іноземних мов, адже ідентифікаційний сканер їх не зможе розпізнати.

Заборона на розплату дрібними монетами.

Не так давно стало відомо, що канадський монетний двір перестав випускати найдрібнішу свою розмінну монету в 1 цент. Причина такого кроку вельми проста – вартість виробництва монети перевищила її номінальну вартість. А адже пенні знаходився в обороті ще з 1858 року. Але канадцям розставання може здатися логічним, адже в країні і так існує незвичайну заборону розплачуватися дрібними грошима. Якщо покупець з’явиться в магазин з мішком грошей, то продавець має право відмовити йому в обслуговуванні. Закон під назвою Currency Act ввели в країні ще в 1985 році. По ньому монетами в 1 цент можна було оплатити покупку не дорожче 25 центів, монетами в 5 центів – не дорожче 5 доларів, дрібницею від 10 пенсів до долара – не більше 10 долара. Навіть купюрами в долар можна купити товар не дорожче 25 доларів.

Заборона на продаж ляльок Барбі.

Улюблениця дівчаток всього світу доступна до продажу далеко не скрізь. В Ірані вступив в силу заборона на продаж знаменитої ляльки від компанії Mattel. Ще в 1996 році влада оголосила довгоногу блондинку невідповідною місцевим ісламським традиціям. Але тільки в 2012 році було вирішено остаточно прибрати Барбі з прилавків магазинів. А в 2002 році була зроблена спроба замінити американську ляльку, таку популярну і серед іранських дітей. Тоді в продажу разом Барбі і Кена з’явилася пара Сара і Дара. Вони вже повністю відповідали ісламськими традиціями. Дівчина носила хустку і одяг, що приховує фігуру. Тільки от чомусь ці ляльки навіть в Ірані популярними не стали.

Заборона помирати.

Здавалося б – померти, це природне право будь-якої людини. Але і на цю можливість влади Норвегії заборонили. Насправді мова все ж йде про одному окремо взятому місті Лонгйір, який розташований на островах Шпіцберген. Це найпівнічніша поселення в світі, тут мешкає понад тисячу осіб. Заборона ж можна легко пояснити – у вічній мерзлоті просто нереально ховати людей. Тіла відмінно зберігаються, що служить приманкою для білих ведмедів. Одного разу вчені почали вивчати тканини похованого тут ще в 1917 році людини. Виявилося, що в його тілі навіть вірус грипу вижив. Так що будь-який тяжкохворий або ж отримав небезпечну травму мешканець міста тут же переправляється на материк. Така ж історія відбувається і з тілами тих, хто наважився порушити заборону і раптово помер тут.

Заборона бути товстим.

Лікарі кажуть, що для людства глобальною проблемою нового століття може стати ожирінням. Адже цим страждає більше 10% чоловіків і близько 15% всіх людей в світі. І проблема ця тільки посилюється. А найгостріше вона торкнулася США, де ожиріння присутній у кожного третього. Навіть Японія, де жителі традиційно постають худими і невисокими, піддалася загальній тенденції.Влада вирішила боротися з напастю рішуче і на державному рівні шляхом заборон. У 2008 році на острівній державі вступив в силу закон, згідно з яким у всіх державних компаніях і муніципалітетах зобов’язані вимірювати талію своїх співробітників у віці від 40 до 74 років. Було визначено максимально допустимий показник – 85 сантиметрів для чоловіків і 90 – для жінок. Тим же, хто виявиться товщі, ніж треба, настійно порекомендують схуднути. Якщо порушник не зможе виправитися, то його примусово відправлять на курси правильно харчування.

Заборона писати СМС на ходу.

Технічні блага не завжди йдуть на користь. В американському містечку Форт-Лі в 2012 році заборонили на ходу писати текстові повідомлення за допомогою телефону. Подібна поведінка спричинить за собою штраф, згідно введеного закону про небезпечне ходіння. Така заборона з’явився завдяки прагненню поліпшити безпеку пішоходів на дорогах. Всього за кілька місяців до того під машини потрапило відразу 20 чоловік. Поліція вважає, що винуватцями виявилися самі постраждалі, які відвернулися на написання СМС. Тих, хто буде писати повідомлення, просто стоячи на тротуарі, не каратимуть. Тих же, хто почне набирати послання, вийшовши на проїжджу частину, влади оштрафують на 85 доларів. І у такої заборони є навіть наукове обгрунтування. Якось в університеті Нью-Йорка провели тестування, згідно з якими дивився в телефон добровольцям запропонували пройти по прямій. Тест не пройшов ніхто – рівну траєкторію не зміг прокласти жоден учасник.

Add a Comment