Малайзія

Малайзія

– це держава в Південно-Східній Азії. Малайзія складається з двох частин Західної і Східної, між якими розкинулося Південно-Китайське море. Столицею держави є місто Куала-Лумпур з населенням понад мільйон чоловік. А всього в Малайзії проживає майже 28 мільйонів чоловік. Офіційна мова в країні – малайський, хоча набули поширення і багато інших. Сьогодні наші туристи тільки починають відкривати для себе Малайзію, тому спробуємо розвіяти головні міфи про цю країну.

У Малайзії можна спілкуватися виключно на малайською мовою.

Іншою крайністю буде твердження, що можна взагалі обійтися без знання місцевої мови. Наші співвітчизники, які проживають в Малайзії, констатують, що на 3-5 рік проживання все ж доводиться вчити малайською мовою. А ось те, що без нього взагалі не можна прожити виявилося неправдою. У торгівлі, бізнесі основним є англійська, та й різні етнічні групи використовують саме цю мову для спілкування. Можна, наприклад, почути розмову індіанок, які спілкуються між собою на поганому англійському, а не на малайською або своєму рідному. Аналогічна ситуація спостерігається і з проживаючими в країні китайцями, вони так звикають спілкуватися англійською, що навіть вдома продовжують використовувати цю мову. Цікаво, що в Малайзії більшість населення володіє двома мовами – англійською та малайським, а місцеві китайці і індійці мають ще й третім, своєю мовою.

У Малайзії присутній іслам, який носить екстремістську спрямованість.

Часто згадується, що жінки в цій країні повністю закутані в чорне, і всюди з ними ходять бородаті чоловіки в білому одязі. Насправді це не місцеві жителі, а арабські туристи, які приїжджають відпочити від свого жаркого клімату. У самій же Малайзії носити хустку жінці зовсім не обов’язково, вибір лежить виключно на людину і пов’язаний більше з сімейними традиціями, вихованням. Іслам же є державною релігією, тим більше що 70% населення – мусульмани. До речі, закони ісламу поширюються виключно на мусульман, а ось решта населення, яке сповідує буддизм, християнство, індуїзм та інші релігії, підпорядковується світським законам. У країні поряд з мусульманськими святами відзначаються і немусульманские. На Різдво все прикрашено ялинками, які усипані пінопластовим снігом, розгулюють Санта-Клауси і звучать відповідні пісеньки.

У Малайзії стало традицією придумувати собі англійські імена, щоб іноземці їх легше запам’ятовували.

Стикаючись з малайців, якого звуть Пітер або Джон здається, що цей міф – правда. Насправді імена ці окрім англійської, а християнські. А цю віру в Малайзії сповідує близько 10% населення, в основному це католики і протестанти. У цій країні можна зустріти китайця Стівена Онга або індійця Джона Амаладасса. І для них власні імена зовсім не дивовижні, так як вони самі християни, ця віра їх предків. Так що імена народжуються зовсім не на догоду приїжджим європейцям. Цікаво, що малайзійці-християни більш трепетно ​​ставляться до релігії, ніж середньостатистичний англієць-протестант або ж італієць-католик, знаючи набагато більше про свою віру.

Малайзія – забутий Богом куточок, так як знаходиться на краю світу.

Географічно, звичайно ж, країна дійсно значно віддалена від Європи, перебуваючи, до речі, на самому екваторі. Далі, ніж Малайзія розташовані тільки Нова Зеландія і Австралія. Однак завдяки розвиненому туризму, країна пов’язана авіарейсами з багатьма країнами світу. Це сприяє високій конкуренції, а значить – низькими цінами. Рейс з Ташкента в Куала-Лумпур обійдеться стільки ж, скільки і в Москву. Та й кращі курорти Південно-Східної Азії розташовуються недалеко – всього в 1-3 годинах льоту, що дозволяє відвідувати їх на уїк-енди, немов би відвідуючи дачу.

Малайзія не має зв’язків із зовнішнім світом, існуючи сама по собі.

Багато туристів вважають, що віддаленість країни призводить до того, що пошта в країну ходить з великими затримками, а телефонні дзвінки дуже дорогі. Насправді ж комунікації в країні досить розвинені і дешеві. Зателефонувати в Москву коштує стільки набагато дешевше, ніж з Москви до Малайзії. До країн, куди дзвонять найбільш часто тарифи набагато нижче, це відноситься до Англії, Індії. Іноземні ж компанії із задоволенням відкривають для себе Малайзію. Це пов’язано з тим, що країна офіційно відкрита для іноземців з законодавчої точки зору, так і місцеве населення досить дружелюбно до приїжджих. Мовного бар’єру, як було сказано вище, теж практично немає, майже всі говорять на особливому діалекті – малайзійському англійською.

Малазійці надають перевагу винятково гостру їжу.

Насправді цей міф дуже близький до правди. Здебільшого малайська і індійська їжа досить гостра або рясно забезпечена прянощами. А для незвичного європейця і така їжа все одно здасться гострою. Але завжди є можливість покуштувати китайської їжі. Справа в тому, що 30% населення – китайці, так що багато європейців взагалі перший час харчуються виключно китайською їжею, яка присутня в достатку. При бажанні можна знайти і ресторани західної їжі, які представлені в діапазоні від фаст-фудів до престижних ресторанів різних європейських кухонь.

У Малайзії зовсім інші продукти харчування, немає навіть звичних нам картоплі та хліба.

Насправді картопля присутній у продажу, при цьому є кілька сортів, а ціна його нічим не примітна. Та й основні, звичні нам плоди є, а за ціною можна порівняти з азіатськими країнами. Тільки от якщо захочеться харчуватися різноманітно, а не тільки фруктами, то доведеться або використовувати місцеві продукти або ж викладати кругленьку суму. Хліб же теж випікають, тільки його призначення інше – він використовується в основному для бутербродів. Булка продається вже нарізаною, а склад незвичайний, здається м’яким і мокрим. Але і це не проблема, адже в будь-який пекарні можна купити звичайний “європейський” хліб, який, правда, і коштує дорожче.

У Малайзії пори року змінюють один одного, як і всюди.

Для малайзійців малозрозумілі фрази “минулої осені” або “цієї зими” Теоретично в країні всього дві пори року – це сезон дощів і сухий сезон. Не варто думати, що в сухий сезон мало опадів – їх досить багато, просто в сезон дощів їх стає ще більше. Всьому виною екваторіальний клімат, тому в Малайзії і немає пір року в нашому розумінні, а захід і світанок спостерігається щодня практично в один і той же час – о 7.15 вранці о 19.15 ввечері.

У Малайзії все дорожче, ніж в Сінгапурі в два рази.

Наші туристи чомусь вважають, що в Сінгапурі все набагато дешевше, обходячи своєю увагою Малайзію. Сінгапур – справді цікава країна, але тільки не в плані цін. Там все дорожче в два рази, починаючи з курсу валют. Те, що в Сінгапурі коштує 5 сінгапурських доларів, в Малайзії можна знайти за 5 рінгітов. І це при тому, що сінгапурський долар дорівнює 2,5 рінгітов. Не дивно, що багато сінгапурці їздять в прикордонний штат Джохор, що купити там дешевший бензин і продукти.

Вся побутова техніка в Малайзії варто буквально копійки.

Дійсно, велика частина техніки, починаючи від мобільних телефонів і закінчуючи плазмовими панелями, варто в країні дешевше, ніж в Росії чи Європі. Однак ціна не є меншою в кілька разів, як вважає багато хто. У Малайзії присутня велика кількість підробок, які як раз і відрізняються низькою вартістю. На ринках є місця, де фотоапарати і телефони просто звалені в велику купу або лежать в кошику – все за смішні гроші. А ось про походження такої техніки краще не питати. Та й непопулярні такі місця навіть у самих малайців, які вважають за краще купувати оригінальну продукцію. Правда, любов до справжніх продуктів співвідноситься до музики, фільмів і програмного забезпечення – зовсім як в Росії.

Малайци не володіють почуттям гумору.

Насправді жарти, звичайно ж, ходять в країні, правда інший менталітет відкладає свій відбиток. Наприклад, гумор не стільки смішний, скільки розумний, малайці люблять, щоб в ньому був присутній певний підтекст. Про правителях шанобливі місцеві жителі не особливо люблять розповідати анекдоти, обмежуючись малозначними персонажами або ж представниками опозиції. Як і в Росії, є жарти про місцеві автомобілі “Протон”, зовсім як про наші “Жигулі”, а ось на етнічні теми сміятися не люблять.

У Малайзії всім керує султан.

Політичний устрій країни абсолютно унікально! Це єдина держава з конституційної виборної монархією. Справа в тому, що в Малайзії 13 штатів, 9 з яких – монархії. Кожні п’ять років монархи вибирають з-поміж себе короля і віце-короля, зазвичай керуючись старшинством або тривалістю правління. Однак посади, як короля, так і самих султанів представницькі, країною фактично керує парламент і прем’єр-міністр.

Сінгапур ніколи не мав нічого спільного з Малайзією.

По-перше, перебувати так близько і не мати нічого загально – просто неможливо. По-друге, коли в 1963 році була створена держава Малайзія (як союз), то до його складу входив і Сінгапур. Однак дружба виявилася недовгою, і вже через два роки Сінгапур проголосив незалежність і був прийнятий в ООН. Сьогодні 14% жителів Сінгапуру говорять малайською мовою, цією ж мовою виповнюється і гімн країни.

У Малайзії для туриста нічого цікавого.

Крім просто знайомства з колоритною країною, дуже рекомендується відвідати три головних музею Малайзії: Національний музей у Куала-Лумпур, музей штату Саравак, музей штату Сабах. У них представлені багатющі археологічні та етнографічні колекції. В Куала-Лумпурі обов’язково відвідайте Озерний сад, в Кучинге – палац білих раджів, в Джорджтауні – пагоду 10 тисяч Будд, в Серембане – палац Сері-Менанті. Загалом, туристу нудьгувати не доведеться, якщо тільки маршрут подорожі буде ретельно спланований.

За зберігання наркотиків покладена страта.

І це дійсно – правда. Закон, який передбачає найважчі покарання за зберігання і розповсюдження наркотиків був прийнятий в країні ще в 1975 році. Правда недавно стався казус, суд виправдав двох братів-близнюків, одного з яких і звинувачували у цій справі, так як неможливо було визначити, хто саме з них виявився винних. Їх зовнішність і ДНК були ідентичними. Взагалі ж закон суворий, незважаючи на соціальний статус.

У Малайзії відрубують голови людям, за злодійство відрубують руку, в тюрму можна потрапити без суду і т.д.

У країні дійсно існує смертна кара – розстріл, а ось ніяких відрубування пальців або кінцівок не спостерігається. Держава за дрібні порушення (плювок в громадському місці) задовольняється великими штрафами, хоча і не так особливо строго стежить за цим, як, скажімо, в Сінгапурі.

У Малайзії дуже гарну освіту.

Малайзія є колишнім домініоном Англії, це призвело до того, що в країні безліч філій найбільших університетів, при цьому вартість навчання порівняно невисока. Природно, необхідно добре знання англійської. При цьому поширена система 3 + 1, по якій останній рік можна провчитися в країні, в якій знаходиться головний університет. Вартість навчання в Малайзії в престижному університеті в 2-3 рази менше, ніж в Англії. Тому багато жителів східних країн, в тому числі середньоазіатських республік все частіше відправляють своїх дітей вчитися в Малайзію.

Add a Comment