дартс

Дартс

(від англ. Darts – “дротики”) – гра, точніше, сукупність ігор, в яких гравці метають дротики (довжина – не більше 30,5 см, вага – не більше 50 гр.) В круглу мішень 451 мм в діаметрі, закріплену на висоті 1,73 метра від підлоги. Вона розділена на 20 секцій (найчастіше чорного і жовтого (білого) кольору), кожній з яких присвоєно число від 1 до 20.

Центр мішені, іменований “яблучко” (англ. Bull’s-eye), забарвлений в червоний колір (потрапляння в нього приносить гравцеві 50 очок), навколо нього – кільце зеленого кольору (25 очок). Також на мішені є два вузьких кільця зеленого і червоного кольорів. Зовнішнє іменується “дабл” (від англ. Double – “подвоювати”) і означає подвоєння числа сектора, внутрішнє називається “потроєнь” (від англ. Treble – “потроювати”), означає потроєння числа.

Якщо дротик потрапляє в простір за зовнішнім кільцем – це не приносить гравцеві очок. Спортсмени знаходяться на відстані 2,37 м від мішені.

Зародилася ця гра на Британських островах. Перша згадка про неї датована 1314 роком. Довгий час в дартс грали тільки жителі туманного Альбіону і Америки, але в середині XIX століття ця гра отримала більш широке поширення.

У наші дні це не тільки традиційна забава в пабах багатьох країн (Великобританії, США, Нідерландів і т.д.), але і вид спорту.

У 1927 році відбувся перший офіційний турнір з дартсу, а після заснування в 1992 році професійної дартс корпорації (Professional Darts Corporation, PDC), спочатку іменувався Світовим дартс радою (World Darts Council, WDC) стали проводитися змагання світового рівня (чемпіонати Світу, World Matchplay, Grand Prix і т.д.).

Назва “дартс” походить від слова “дротик”.

Про походження назви даної гри до сих пір ведуться суперечки. За однією з версій слово “дартс” походить від англійського слова dartboard ( “мішень для гри в дротики”), складеного з dart – “пронизувати” і board – “дошка”. Згідно з іншою версією, назва гри походить від слів dart і butt ( “бочка”) або butts ( “мішень”) – адже спочатку мішенню для гри в дартс служило дно бочки.

Дартс виник серед солдатів, які кидали короткі стріли в днище бочки або спиляних стовбур дерева (при цьому розходилися в сухому дереві тріщини утворювали сектора).

Це лише одна з версій появи даної гри. Існує думка, що дартс придумали мисливці, які перевіряли луки і стріли, сидячи в одному з пабів. Приладивши хвіст до наконечників зламалися в процесі перевірки стріл, мисливці стали кидати їх в висіла на стіні бичачу шкуру (за іншою версією – в днище спорожнілій бочки для вина), змагаючись у влучності. Згідно з іншою легендою, дартс був придуманий одним з королів Англії, дружина якого через хворобу не змогла взяти участь у полюванні. Бажаючи втішити королеву, монарх запропонував їй скоротати час, кидаючи укорочені стріли в шкуру бика, що висить на одній зі стін замку.

В дартс можна грати в будь-якому одязі.

Ні, до екіпіровці гравців пред’являється чимало вимог. По-перше, джинси або інший одяг, що класифікується як “джинсовий стиль” (наприклад, джинсові або вельветові сорочки) суворо забороняється. По-друге, не дозволяється носіння будь-яких головних уборів (це правило не стосується сикхів). По-третє, форма гравців повинна бути визнана БДО. Крім того, не можна надягати жилетки або светри поверх клубної (національної) форми. Порушення вищезазначених вимог тягне за собою відсторонення гравця від участі в змаганнях.

На змаганнях з дартсу, як і на багатьох інших спортивних заходах, можна побачити чимало рекламних щитів і логотипів різних компаній (наприклад, на формі гравців).

Це не зовсім так. Для рекламування та проведення турніру організаторам дозволено використовувати будь-які рекламні засоби, також вони мають право захищати інтереси спонсорів. Однак ні гравці, ні навіть глядачі не мають права без письмового дозволу БДО використовувати інвентар або ж одяг, що рекламує товарний продукт або компанію-виробника.Якщо який-небудь логотип або лозунг на екіпіровці гравців все ж має місце – рефері може зажадати його закрити, а в разі непокори – зняти гравця або команду зі змагань.

Під час змагань з дартсу заборонено вживати спиртні напої.

Так, це так – гравцям і офіційним особам, які перебувають у приміщенні, де проводяться змагання, заборонено не тільки вживати спиртні напої, а й курити. Причому заборона діє не тільки під час самих змагань, але і на відкриттях, презентаціях, церемоніях нагородження, трансльованих по телебаченню. Такий стан речей покликане сприяти популяризації дартсу як виду спорту.

Дартс розвиває вміння контролювати емоції.

Це не зовсім так. Дартс дійсно допомагає розвинути багато позитивних якостей особистості, такі як психологічна стійкість, а також сприяє поліпшенню концентрації, окоміру, ритміки, мікрокоордінаціі, усного рахунку і т.д. Але емоції приховувати в цьому виді спорту зовсім не обов’язково – в момент удачі або невдачі гравці можуть відкрито висловлювати свої почуття.

Хороший інвентар в дартсі – запорука успіху.

На думку фахівців, особливо на початкових етапах освоєння дартсу потрібно приділяти увагу не придбання найдорожчого інвентарю найвідоміших фірм-виробників, які не копіювання манери кидків гравців-професіоналів, а регулярним тренуванням під керівництвом досвідченого тренера. До цього слід додати відвідування спарингів в клубі хоча б раз в тиждень – і тоді навіть на звичайній сизалеві мішені з вольфрамовими або латунними дротиками можна досягти чималих успіхів. Але і в цьому випадку не варто сподіватися на надшвидкі результати – освоєння дартсу потребують деякого часу і неабиякого терпіння.

Докладати зусилля для перемоги чи ні – особиста справа кожного гравця в дартс.

Згідно з правилами, якщо гравець (або команда) викритий в навмисному програші сету (лега або матчу), він підлягає дискваліфікації. Рішення про термін дискваліфікації в кожному конкретному випадку виноситься Радою Директорів БДО.

Кидок слід виконувати, стоячи навпроти центру стартового бруска.

Стартовий брусок (висота – 38 мм, довжина – 610 мм), що знаходиться на відстані 2 м 37 см від мішені позначає місце, з якого повинні виконуватися кидки. Але де саме перебуватиме – точно по центру або трохи збоку – гравець вирішує сам. Основне правило – не наступати на брусок, що не заступати за нього (або ж за уявну межу, тобто продовження задньої межі стартового бруска), оскільки всі результати, досягнуті при кидку з неправильного положення, анулюються.

Щоб дротик в польоті обертався – слід при кидку зробити обертальний рух пальцями.

Ні, згаданий ефект є результатом захвату, а не “закручує” руху пальців або кисті.

Виймати дротики з мішені потрібно обертовим рухом.

Так, причому якщо мова йде про мішені для електронного дартсу, обертати дротики потрібно за годинниковою стрілкою (це сприяє збільшенню тривалості терміну експлуатації мішені).

Якщо дротик випаде з мішені – гравець має право зробити повторний кидок.

Ні, це не так. Випали з мішені або відскочив від неї дротики не зараховуються і не дають права на додатковий кидок.

Серія кидків в дартсі складається з 3 дротиків.

Так, якщо умови змагань не передбачають можливість закінчення сету (матчу) меншою кількістю кидків. Крім того, слід пам’ятати, що якщо під час виконання серії кидків гравець доторкнеться до будь-якого дротика, що знаходиться в мішені – серія буде вважатися завершеною.

У серії слід набрати максимально велику кількість очок.

Ні, кожен гравець прагне набрати лише певну кількість очок, необхідне для завершення серії. У тому випадку, якщо очок набрано більше – вступає в силу правило “згоряння” очок (правило “перебору”) – все бали за зазначену серію анулюються.

Для розминки кожен гравець має право зробити перед матчем кидок 3 дротиками в мішень.

Так, якщо змагання ведеться по круговій схемі. В інших випадках під час розминки перед початком змагань гравці можуть кинути в мішень, призначену для проведення матчу, по 6 дротиків. У приміщенні можуть також знаходитися спеціальні мішені для розминки учасників турніру.

Гравець, який знаходиться на межі кидка, має право отримати консультацію рефері, а після закінчення матчу отримати інформацію про ведення рахунку.

Дійсно, під час змагань питання рефері може задавати тільки гравець, що знаходиться на межі кидка (решта учасників змагань, глядачі і члени суддівської бригади зобов’язані зберігати мовчання, і не мають права давати будь-які підказки). Однак рад, як слід кинути дротик, щоб закінчити матч, гравець від рефері не отримає, як і відповіді на питання про ведення рахунку або обчислень, вироблених під час гри.

Під час кидка можна не стежити за стійкою і положенням руки, головне – думати про те, в який саме сектор треба потрапити, і мінімально контролювати роботу тіла, яке саме знає, яке саме рух найкраще зробити для досягнення результату.

Серед початківців спортсменів дійсно існує думка, що вищеописаний спосіб метання дротиків призводить до найкращих результатів. Однак більш досвідчені дартсмени заперечують це. Вони переконані, що для того, щоб все виходило “само собою” слід спочатку провести тривалу, копітку роботу по вибору правильної стійки, хвата, напрямку погляду, ритмічності дихання (всі ці фактори роблять на результати кидка досить відчутний вплив). Лише в цьому випадку свідомо відпрацьований вміння переходить у навичку, і проявляється автоматично в певних умовах.

Головне перед початком змагань – намагатися бути якомога спокійніше.

Найкращі результати демонструють гравці, рівень напруги яких і в звичайному житті, і перед початком змагань приблизно однаковий. Це не зовсім так. Психологи називають вищеописане стан “стартовим байдужістю” і стверджують, що спортсмен, хоча і продемонструє рівень підготовленості, досягнутий в процесі тренувань, але резервних можливостей не реалізує. Якщо ж напруга зростає, і досягає апогею в момент початку гри – йдеться про стан “бойової готовності” – саме в цьому випадку всі резервні можливості (вольові, інтелектуальні, рухові і т.д.) будуть максимально реалізовані. Якщо ж напруга досягає максимуму задовго до початку змагань, воно може перейти в напруженість, яка характеризується як “стан стартовою лихоманки”. Деякі спортсмени переносять його досить спокійно, демонструючи відмінні результати, іншим же такого роду стану тільки заважають продемонструвати свій потенціал. Найгіршим варіантом вважається так звана “стартова апатія” (найчастіше має місце в разі різкого переходу від стану стартового напруги до повної нерухомості), коли рівень психічної напруги різко знижується. Саме в такому стані спортсмен зазвичай не може продемонструвати навіть ті результати, які мали місце під час тренувань.

Найкраще зупинити свій вибір на дротиках з гладкою ручкою.

Хибна думка. Слід врахувати, що під час змагань пальці спортсмена можуть потіти (від хвилювання, високої температури в приміщенні і т.д.), внаслідок чого дротик може легко вислизнути з рук. Тому бажано віддати перевагу дротикам з рискою і використовувати спеціальну мастило, поліпшує зчеплення дротика з пальцями.

Вага дротика не повинен перевищувати 50 гр.

Так, якщо мова йде про Напіваматорська або професійних змаганнях. У цьому випадку використання дротика, маса якого перевищує 50 г, може спричинити за собою дискваліфікацію гравця або ж стати підставою для недопуску до змагань. Найчастіше професіонали віддають перевагу дротикам, маса яких становить 19-25 мЯкщо ж змагання аматорські – використання важких дротиків (виготовлених на замовлення) цілком допустимо.

Кращі дротики – титанові.

Спортсмени-професіонали дійсно віддають перевагу дротикам з титану або вольфраму, або ж зі сплавів (наприклад, сплаву вольфраму і нікелю), так як вони відрізняються більшою міцністю, однаковою вагою і меншою, ніж у латунних дротиків, товщиною голки, що дозволяє домагатися більшої купчастості влучень. Початківці гравці можуть зупинити свій вибір на дротиках з латуні або нержавіючої сталі. Хоча бували випадки, коли і латунні дротики, не був перешкодою для досвідченого гравця. Також потрібно звернути увагу на те, з чого виготовлений хвостовик дротика. Найдовше прослужать титанові і алюмінієві, які при зовнішніх впливах можуть лише злегка зігнутися. Однак слід врахувати, що, по-перше, дротики з алюмінієвими хвостовиками при польоті вібрують, по-друге, зміна кривизни хвостовика в результаті зовнішніх впливів може вплинути на траєкторію польоту дротика. Нейлонові або полікарбонатні хвостовики коштують дешевше, але швидко ламаються. Комбіновані хвостовики, що складаються з металевого кріплення та пластмасової різьбової частини, прослужать довше, так як їх верхню частину, найбільш піддається впливові, легко замінити. Якщо мета гравця – домогтися максимальної купчастості влучень і продовжити термін служби оперення дротика, він повинен зупинити свій вибір на дротиках з обертовими хвостовиками.

Для різних мішеней будуть потрібні різні дротики.

Так, це так. Дротики розрізняються не тільки за розміром голок (18, 25 і 36 мм), формі (каплевидні, циліндричні, змішані), але і за способом кріплення. Для гри на класичних мішенях підійдуть дротики з вплавленними в барель голками. Якщо ж змагання ведуться і за класичним, і за електронною дартсу – потрібні дротики зі змінними голками (сталевими і пластиковими). Та й для електронного дартсу краще вибирати такі ж дротики – пластикові голки ламаються досить часто. Для того, щоб збільшити кучність влучень, використовують дротики з “плаваючими” голками, заснованими на пружинячим з’єднанні. Для магнітного дартсу підійдуть тільки дротики зі спеціальними магнітними голками (це гарантує їх кріплення тільки на магнітне поле мішені).

Якщо голка дротика затупілась – доведеться купувати новий дротик.

Ні, сталеві голки можна відточити спеціальної точила. А ось пластикові голки для електронного дартсу заточити неможливо, та й ламаються вони швидко. Але їх можна просто замінити на нові.

Найкраще віддати перевагою жорсткого оперення.

Багато професіоналів згодні з цим твердженням. Однак слід врахувати, що саме м’які оперення дротиків, створювані з гнучкої пластмаси і скріплюються за допомогою спеціального клею, легко піддаються відновленню – потрібно просто стиснути розрив пальцями. А щоб уберегти оперення від розшаровування застосовують спеціальний захист для оперень. Жорсткі ж, виготовлені з поліестеру, скріпленого під впливом високих температур, полагодити буде просто неможливо. Довше прослужать оперення з нейлонових волокон, а оперення з опуклою текстурою (наприклад, dimplex) сповільнять політ дротика, що часом покращує результати гри.

Існує чимало різновидів мішеней для дартсу.

Це дійсно так. З давніх-давен існувало чимало видів гри в дартс, та й мішені найчастіше виготовлялися самими гравцями відповідно до розроблених ними ж правилами тієї чи іншої гри. Прообраз сучасної мішені, з сектором 20 на вершині, був виготовлений в 1896 році Брайаном Гамліном, теслею з графства Ланкашир (Англія). Однак чимало інших модифікацій тривалий час використовувалося в різних регіонах. Розміри сучасної мішені стандартизовані: ширина кілець – 8 мм, діаметр “яблучка” – 12,7 мм, діаметр зовнішнього центрального кільця – 31,8 мм, загальний діаметр мішені – 451 мм.За сферою застосування мішені діляться на тренувальні (зі зменшеними кільцями “подвоєнь” і “потроєння”), “квадро” (в них крім кілець “подвоєнь” і “потроєння” навколо булла є ще одне кільце, учетверяется окуляри), а також мішені для електронного дартсу (особливо популярні в Японії), що відрізняються “умінням” підраховувати набрані очки. Після 2000 року з’явилися мішені підвищеної складності (крім звичайних дротяних роздільників в їх конструкції використані спеціальні проводки, що збільшують кількість відскоків дротиків від мішені, та й значення деяких секторів змінено). Мішені для дартсу створюються з різних матеріалів. Найдешевша – із спресованого паперу, але підійде вона тільки тим, хто бачить в дартсі лише розвага, і не збирається займатися цим видом спорту всерйоз. Змагання на таких мішенях не проводяться, і тренування не рекомендуються. Більш міцної є мішень із синтетичних волокон. Класична сизалевая мішень виготовляється з спресованих волокон агави (сизалю) починаючи з 1932 року. З 1984 року центр мішені кріпиться без застосування скоб, внаслідок чого відсоток відскоку дротиків зменшився. Магніти дартс – легка і невелика мішень виготовлена ​​з магнітного полотна (тканини з вкрапленнями магнітної крихти). Відрізняється компактністю, гнучкістю, до того ж безпечна, так як дротики кріпляться на магнітне поле. Мішені для електронного дартсу виготовлені з пластику з виїмками для голок дротиків. І, нарешті, в розважальних центрах і барах використовуються дартс-автомати, оснащені монетоприймача.

Не має значення, яка саме дріт використана при виготовленні мішені.

Хибна думка. Найбільш дешевий варіант – звичайна кругла дріт. Від мішені, виготовленої із застосуванням такого дроту, дротики будуть відскакувати досить часто. Менший відсоток відскоку забезпечує тригранна дріт, потрапляючи на яку дротики зісковзують по межі на один із секторів. Але і коштувати таке задоволення буде трохи дорожче. Найменший відсоток відскоку забезпечує дуже тонка (і найдорожча) розділова дріт, що застосовується для виготовлення професійних мішеней.

Існує чимало різновидів гри в дартс.

Так, це так. Наприклад, для розминки дартсмени можуть зіграти в “Булл” – зараховуються тільки попадання в “яблучко” і зелене кільце навколо центру мішені.
• “Хокей” – для того, щоб почати набирати очки ( “шайби”), що нараховуються гравцеві при попаданні в подвоєння обраних ним самим секторів, спортсмен повинен спочатку потрапити в булл хоча б одним з 3 дротиків. В іншому випадку хід переходить до суперника.
• В “Раунді подвоєнь” враховуються тільки попадання в подвоєння всіх секторів по черзі. Хто витратить на це найменшу кількість дротиків, той і вважається переможцем.
• У грі “301” ( “501”, “1001”, “2001”) кожен гравець починає ЛЕГ (п’ять легов складають сет, для виграшу в якому гравець повинен здобути перемогу в 3 легах) з 301 (501 1001, 2001. ) очка, завдання змагаються – досягти рахунку 0, завершивши гру обов’язковим кидком в “яблучко” або “подвоєння”. За такими ж правилами ведеться гра “7 життів”, з однією відмінністю – якщо гравець набирає менше очок, ніж суперник – у нього “згорає” 1 життя. Коли ліміт “життів” вичерпаний – спортсмен вибуває з гри.
• У грі “27” спочатку гравці також отримують певну кількість очок (27) і перед ними ставиться певне завдання: вразити першими трьома дротиками “подвоєння” першого сектора (кожне потрапляння дає 2 очка), якщо спортсмен промахується – 2 очка віднімаються з 27 . у наступному леге потрібно потрапити в “подвоєння” сектора 2, причому кожне потрапляння тепер приносить 4 очка, а при промаху окуляри знову ж віднімаються з 27 і т.д. Якщо у гравця залишається менше одиниці – він вибуває із змагань, а виграє той, у якого при кидку в “подвоєння” сектора 20 лишилося максимальну кількість очок.
• “Тисяча” – завдання гравців – набрати 1000 очок (діє правило перебору), причому враховуються тільки попадання в “зелене кільце” або в “яблучко”.
• В “Раунді” змагаються повинні по черзі потрапити в сектора від 1 до 20, потім – в “подвоєння” і “потроєння” двадцятого сектора і, на завершення – в “яблучко” (це приносить гравцеві перемогу). Подібні правила діють в грі “Around the clock”.
• У “Великому раунді”, що ведеться за схожими правилами, виграє дартсмени, який набрав найбільшу кількість очок. “Shanghai” також ставить перед гравцями завдання почергового попадання в сектори від 1 до 9 (потрапляння в сектор дає 1 очко, в “подвоєння” – 2, в “потроєння” – 3, почергове потрапляння в зазначені частини мішені приносить додаткові 6 очок).
• У варіанті гри, іменованому “Все п’ятірки” мета гравців – набрати максимально можливу кількість очок, кратне 5 (серія кидків, що дала число, що не ділиться на 5, просто не зараховується). Причому потрапляння в сектор 5 дає 1 очко, 10 – 2 очка і т.д. Перемагає той, хто набирає першим 51 очко.
• “П’ять життів” – гра названа так тому, що кожен грає може помилятися не більше 5 раз. Головне завдання – набрати більше очок, ніж має попередній гравець (виняток – 180 очок).
• “Сектор 20” – зараховуються попадання тільки в зазначений сектор. Причому кожен гравець виконує 10 серій кидків по 3 дротика (всього 30 кидків), намагаючись набрати максимальну кількість очок ( “подвоєння” сектора 20 дає 20 очок, “потроєння” – 60).
• “Діаметр” – завдання гравців – вибудувати дротики по будь-уявної прямої, що з’єднує два протилежних сектора мішені. Наприклад, “подвоєння” сектора 14, “потроєння” сектора 14, “зелене кільце” або “яблучко”, “потроєння” сектора 10, “подвоєння” сектора 10. Переможцем вважається той, хто першим впорається з поставленим завданням.
• “Крикет” – окуляри нараховуються лише з того моменту, коли гравець “закрив” сектор, тобто потрапив в нього тричі (або потрапив в “потроєння” або в “подвоєння” і один раз – в потрібний сектор). Беруть участь в грі такі сектори: “яблучко”, 15, 16, 17, 18, 19, 20. Перемагає той, хто першим закриває вищевказані сектора, набираючи при цьому більшу кількість очок. Подібним же чином ведеться змагання в грі “Halve-it”.
• “Baseball” – гравці намагаються набрати максимальну кількість очок в 9 раундах, кидаючи по 3 дротика в сектора з 1 по 9 (тобто спочатку тільки в 1 сектор, потім – у другій і т.д.).
• Існують також змагання, в яких використовуються кілька видів дартсу. Такий, наприклад, “Британський пентатлон” – парна кількість гравців (оптимальний варіант – 20 гравців приблизно рівних за рівнем майстерності, які змагаються на 10 мішенях – по 1 на 2 гравців). Спочатку грається 2 лега “501”, потім – 1 ЛЕГ “1001”, 1 ЛЕГ “2001”, далі – “Shanghai” з 1 по 9 сектор, “Halve-it” і, нарешті, “Подвійний раунд” з першого до двадцятого сектора.

Add a Comment