Самі незвичайні острова



Острови завжди вважалися романтичними місцями. Про них складають пісні, закохані пари мріють усамітнитися на якому-небудь занедбаному шматочку суші в океані. Острів став притулком знаменитого Робінзона Крузо. До деяких таких місць прикута загальна увага. Острів Ібіца став найпопулярнішим місцем відпочинку, заради острова Зміїний ведуть політичні суперечки Румунія і Україна.

Але є досить екстремальні місця, які саме цим і привертають. Адже віддаленість від життя роблять острова відмінним місцем або для збереження унікальної флори чи фауни, або ж для унікальних об’єктів людської діяльності (шахт, в’язниць і т.д.). Кажуть навіть, що у кожного з них є якась своя таємниця. Розповімо нижче про самих незвичайних островах, які приваблюють туристів і дослідників.


Самі незвичайні острова

Острови Ізу.

Зібравшись відвідати ці острови, не забудьте прихопити протигаз. Архіпелаг знаходиться на південь від Токіо, в Тихому океані. Один з місцевих островів, Міякедзіма, особливо цікавий відвідувачам. Справа в тому, що тут розташований вулкан Ояма, який тільки за останнє сторіччя прокидався 6 разів. Під островом постійно вирує магма. Це стало причиною того, що тут найвища в світі природна концентрація в повітрі сірчистих газів. Зміст отруйних речовин в повітрі часом ставало настільки високим, що місцеве населення навіть евакуювали. Саме так і сталося в 2000 році, коли датчики сірки просто зашкалили. Через 5 років деяким сміливцям все ж дозволили повернутися додому. Сьогодні вони ведуть на острові своє господарство, і займаються звичайними для японців справами. Ось тільки жителі зобов’язані постійно мати при собі протигаз, будучи готовими одягнути його в будь-яку секунду. На острові створена автоматизована система оповіщення. Як тільки сірчистих газів в повітрі стане більше допустимої норми, починає звучати гучна сирена, змушуючи людей одягати маски. Жителі готові до того, що пронизливе виття може пролунати в будь-який час доби. Швидке застосування протигазів є вже природним справою, нездатним порушити навіть свята. Нехай острів і виглядає пост-апокаптіческім місцем, але туристи все одно відвідують його. Адже якщо не принюхуватися до місцевості і змиритися з тим, що команда на носіння протигаза може пролунати в будь-який момент, то тут можна довго милуватися шикарною природою. Біля острова водиться безліч дельфінів, тут цікаво пірнати з аквалангом. Протигази ж стали гордістю острова, їх можна придбати в сувенірних і туристичних магазинах. При цьому на вибір можна підібрати будь-який колір і розмір.

Самі незвичайні острова

Острів плаваючих свиней.

На Багамах є безлюдний острів Біг Мейджор Кей. Його слава заснована на тому, що тут проживає ціле стадо диких свиней. Годують їх спеціально найняті жителі сусідніх островів, крім того свинкам дістається чимало їжі від туристів. Люди їдуть подивитися на це диво природи здалеку. На самому острові є невеликий готель, де можна залишити речі, відправившись на екскурсію. На човні туристи плавають уздовж берега. Побачивши людину, свині кидаються у воду, пливуть до нього, випрошуючи їжу. Хіба можна встояти? А якщо ж човен сяде на мілину, то свиня може взагалі безцеремонно піднятися на борт і з’їсти все, що вважатиме за потрібне. Втім, місцеві свині досить доброзичливі. Денну спеку вони вважають за краще переносити в лісі, з’являючись на пляжі ближче до вечора. Адже тоді і повітря, і вода вже стають прохолодними.

Самі незвичайні острова

Острів хімічних кроликів

. Японський острів Окуносіма звуть також і Усаги Сима, що в перекладі означає «острів кроликів». У цього маленького клаптика суші в океані своя похмура історія. Коли в 1925 році Японія підписала Женевський протокол про заборону використання отруйних газах у військових цілях, завод на острові продовжив роботу. Але ж тут проводився гірчичний газ. В результаті місцева фабрика всього випустила понад 6 тисяч тонн іприту.Секретне місце було вибрано дуже вдало – з географічних карт його просто стерто, а ніяких супутників тоді над планетою не літають. Небезпечне виробництво було зупинено тільки після Другої світової війни. Жертвами заводу стали місцеві кролики, на яких випробовували хімічну зброю. Після зупинки заводу тварин випустили на свободу. На острові у них не виявилося природних ворогів, ось і розплодилися вухаті звірятка, ставши справжніми господарями Окуносіми. Завод в 1988 році був перероблений в музей, сюди стали навідуватися туристи. Їх зустрічають і проводжають кролики, чиї предки піддавалися жорстоким дослідам. Японці, немов відчуваючи свою провину, дуже люблять місцевих тварин. Варто відзначити, що на острові розташовується ще й найвищий в країні пілон лінії електричних передач. Тому місцеві кролики не тільки хімічні, але ще і наелектризовані.

Самі незвичайні острова

Камінь спотикання.

Острів Роколл в північній Атлантиці настільки малий, що його і скелею то назвати ніяково. Висота його 29 метрів, довжина – 31 метр, а ширина – 25 метрів. Цілком природно, що таке місце нежилі. Та й кому б воно могло знадобитися? Проте виявилося, що територіальні претензії до цього місця є відразу у чотирьох європейських держав. Суперечка про острів Роколл ведеться між Ірландією, Данією, Ісландією і Великобританією. Причина проста – під самотньою скелею в океані нібито знаходяться істотні запаси природного газу і нафти. Весь обсяг оцінюється в 160 мільярдів доларів. Вперше Роколл з’явився в пресі в 1904 році, тоді неподалік зазнав аварії норвезький пароплав. Трагедія забрала життя 600 людей. До 1955 року Роколл залишався забутим. Як раптом одного разу на нього прилетів британський військовий вертоліт, солдати поставили на острові прапор Сполученого королівства. Англійці боялися, що росіяни можуть зайняти острів раніше них і влаштувати там спостережний пункт. У 1972 році острів офіційно став частиною Шотландії. Нікого Роколл не цікавив аж до 1997 року. Коли стало ясно, що район острова містить багато вуглеводнів, на Роколл висадилися активісти Грінпіс. Вони швидко оголосили землю незалежної, давши новій країні ім’я Вейвландія. Були надруковані навіть 15 тисяч паспортів для громадян нової держави. До 1999 року кошти борців-екологів виснажилися, скельне поселення довелося прибрати, а проект – закрити. З того часу за Роколл, що має назву самим одиноким островом в Світовому океані, ведеться непримиренна боротьба згаданих держав. Адже кожне з них мріє здобути незалежність від Росії і Норвегії в питаннях постачання газом і нафтою. Спорах не видно кінця і краю.

Самі незвичайні острова

Найвіддаленіший острів в світі.

Таким є острів Буве, названий на честь свого першовідкривача. Знаходиться він між Південною Африкою і Антарктидою. Острів безлюдний, так як весь покритий льодом. Зате у нього є своя доменна зона в Інтернеті – «bv». Острів прославився за допомогою кінофільму «Чужий проти хижака». Адже основна дія розгортається у вигаданому підземеллі якраз під цим безлюдним крижаним островом. Те найближчого місця, де живуть люди, звідси 1404 миль. На найближчому острові Трістан-да-Кунья з населенням в 271 чоловік є кафе, автомобілі і навіть Інтернет. А ось на острові Буве проживають тільки звірі – ластоногі, пінгвіни і морські піци. З рослин тут є тільки лишайник та мох. З моря висадитися на острів неможливо, потрапити сюди можна тільки на вертольоті. У 1964 році неподалік від Буве було знайдено пасажирське судно. Всі люди його покинули, а запаси їжі і алкоголю залишилися недоторканими. Куди поділися всі пасажири і екіпаж, так і залишилося загадкою. У 1979 році на острові була зафіксована яскравий спалах. Висловлювалися припущення, що це був атомний вибух, проведений в ході спільних випробувань ПАР та Ізраїлю, проте ніякої офіційної інформації так і не надійшло. Можливо, на острів впав великий метеорит. З 1927 року острів вважається територій Норвегії, йому надано статус заповідника.Іноді сюди прибувають вчені, які вивчають міграції китів. Але жодна людина ще не прожив тут протягом самого холодного сезону.

Самі незвичайні острова

Острів отруйних змій.

На південь він Сан-Пауло, неподалік від берега Бразилії, в океані лежить острів Кеймада Гранде. На вигляд це райське місце, воно не зворушено людиною. Але тому є просте пояснення – весь острів просто кишить отруйними зміями. Щільність популяції настільки велика, що їх на кожен квадратний метр припадає від однієї до п’яти. Змії харчуються перелітними птахами, які зупиняються на острові в пошуках відпочинку. Напевно, саме цей острів і повинен по праву називатися Зміїним, а не той, що знаходиться в Чорному морі. Місцеві гади досягають в довжину метра. Їх звуть острівної ботропс або золотистий щитомордник. Укус таких змій небезпечний – в 90% смертельних випадків в Бразилії від укусів змій винен саме ботропс. Тварі настільки смертельні, що неподалік від острова постійно чергує патруль військово-морських сил країни, нікого не підпускаючи до острову Кеймада Гранде. Всього пару раз за весь час острів вдалося відвідати вченим і знімальній бригаді телеканалу «Діскавері». І не віриться, що колись тут португальські колонізатори планували вирощувати банани.

Самі незвичайні острова

Мавпячий рай.

Мавпи живуть в багатьох місцях, але один карибський острів, населений ними, є просто-таки їх раєм. Біля берегів Пуерто-Ріко знаходиться безлюдний клаптик землі Кайо. Там в 1938 році було випущено на свободу 409 макак-резусів. Тварини, які є для індусів священними, в замкнутому світі швидко освоїлися. Сьогодні на острові вже 940 особин. Тварини, самі того не відаючи, є об’єктом вивчення з боку Університету Пуерто-Ріко. Співробітники опікуються макак, ставлячи над ними гуманні експерименти. Адже навіть тривале просте спостереження за нашими далекими родичами може дати багато корисної інформації. На острів потрапити для спілкування з мавпами може тільки вчений. А ось поспостерігати за мавпам раєм може будь-хто. Для цього просто треба орендувати човен. Можна буде побачити навіть купаються в океані тварин, адже вони не бояться води.

Самі незвичайні острова

Шпіцберген.

Острів є найбільшим в архіпелазі Свальбард. Він розташований на північ від Скандинавії в Північному Льодовитому океані. Шпіцберген офіційно належить Норвегії. Місцевий місто Лонг’ір є самим північним поселенням, де проживає понад тисячу осіб. Небезпечним є саме переміщення по острову – в будь-який момент на людину може напасти білий ведмідь. Саме тому закон зобов’язує кожного брати з собою вогнепальну зброю. Шпіцберген прославився ініціативою ООН. Завдяки їй на острові було створено Всесвітнє сховище насіння. У ньому при низькій температурі зберігаються зразки насіння основних сільськогосподарських рослин, які можуть стати в нагоді в разі якоїсь глобальної катастрофи.

Самі незвичайні острова

Північний Сентінел.

У Бенгальській затоці, на 32 кілометри на захід від острова Сміт, знаходиться острів Північний Сентінел. Його площа в 72 квадратних кілометри практично вся покрита густими лісами. Винятки становлять декілька прибережних піщаних пляжів. На острові було виявлено загадкове плем’я – сентінельці. Вони вкрай енергійно чинять опір будь-якому контакту з цивілізацією. Прибульцям навіть загрожує смерть в зайвому прагненні зблизитися з аборигенами. Таке небажання контакту з вченими, як і складність дослідження самого острова, призвело до того, що сьогодні про племені практично нічого не відомо. Дослідники можуть тільки гадати, який же мова використовується місцевими жителями, яка у них культура. Неясно навіть, скільки їх взагалі проживає на острові. Хоча офіційно Північний Сентінел є частиною Андаманських островів, місцевий уряд вже давно залишило острів в спокої, давши йому фактично автономію.


Самі незвичайні острова

Острів Шабля.

Цей незвичайний багато в чому острів знаменитий головним чином тим, що повільно переміщається по світовому океану.Причому напрямок вибрано строго на схід, а швидкість руху становить близько 200 метрів в рік. Пояснити природу такого явища вчені не в змозі. Адже острів є вершиною підводного гори, розташованої на тектонічної плити. Рух острова має означати і її переміщення. Однак зазвичай плити зміщуються в перебігу року всього на кілька міліметрів. Зовні острів насправді нагадує шаблю, або ж щупальце восьминога. Якщо довжина Шаблі становить 42 кілометри, то ширина – всього півтора. Канадський острів тягнеться із заходу на схід, а розміщений він в Атлантичному океані, на 110 кілометрів на південний схід від Галіфакса. Вчені на початку XX століття виявили дивну закономірність – західна частина Шаблі постійно знаходиться під впливом сильним хвиль і течій. Це призводить до руйнування скелястого берега. А ось протилежна частина завжди спокійна. Звідки ж там з’явилися піщані наноси – залишається загадкою. У підсумку розміри острова залишаються незмінними, з одного боку острів руйнується, а з іншого – зростає за рахунок піску. На Шаблі постійно живе пара десятків вчених. Вони стежать за метеорологічним обладнанням, маяками і радіостанцією. Іншою особливістю острова є ще і постійна моторошна негода на ньому. Тільки в липні до Шаблі можу підійти суду, та й то швартування до берега ускладнена мілинами, скелями і рифами. Туристам сюди приїжджати заборонено, сама ж територія є заповідною. Втім, уряд Канади може дати спеціальний дозвіл на прибуття сюди фотографу або досліднику.



Add a Comment